Персональний сайт Лесі Литвин

Планування та організація

науково-методичної роботи на діагностичній основі

“Педагогічній майстерності вчаться,

як вчаться мистецтву музиканта, художника, хірурга…,

навіть якщо у вас є талант”

Методична робота є важливим фактором підвищення професійного та загальнокультурного рівня педагогічних працівників як одного з шляхів реформування освіти, визначеного Законами України “ Про освіту”, “Про загальну середню освіту” (1999р.):

- ст.39: У загальноосвітніх навчальних закладах можуть функціонувати методичні об'єднання, що охоплюють всіх учасників навчально-виховного процесу;

-ст. 37: до повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування належить: організація науково-методичного забезпечення, перепідготовка, підвищення кваліфікації, атестація ...

-ст. 41: завдання науково-методичної роботи:

= організація підготовки і перепідготовки та підвищення кваліфікації;

= вивчення рівня навчальних досягнень, вироблення рекомендацій;

= висвітлення в пресі досягнень передового педагогічного досвіду;

= організація співпраці з вищими навчальними закладами;

-ст..44: ... матеріально-технічна база: забезпечення навчально-

методичними та навчально-наочними посібниками, підручниками.

Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника, в тому числі керівників дошкільних, середніх загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.

Організація методичної роботи ґрунтується:

Закон України “Про освіту”:

- право вчителя на свободу творчого вибору організаційних форм, методів, способів та місця навчання.

Організація методичної роботи в закладах освіти (районі, місті):

- надати педагогічним працівникам дієву методичну допомогу;

- спонукати кожного вчителя на удосконалення фахового рівня;

- сприяти взаємозбагаченню освітян педагогічними знахідками;

- дати можливість молодим учитися у старших і більш досвідчених;

- підтримати у педагогічному колективі району, міста (школи) дух творчості, прагнення до пошуку.

Методична діяльність вчителів носить:

- прогностичний;

- системний;

- комплексний;

- диференційований характер.

Діагностування ( “діа” – прозорий, “гнозис” – знання, буквально – прояснення. розпізнавання).

Діагноз у педагогіці – це знання причин, що зумовлюють результативність і якість навчально-виховного процесу. Діагностична діяльність керівника школи (методиста) здійснюється у трьох напрямах:

- при вивченні стану викладання предметів, навчальних досягнень учнів (моніторинг);

- при вивченні рівня професійної компетентності педагогічних працівників та їх потреб і запитів;

- при оцінюванні результативності методичної роботи.

Основні методи діагностування:

ü педагогічне спостереження;

ü бесіди, анкетування;

ü педагогічний аналіз;

ü усне та письмове опитування.