Персональний сайт Лесі Литвин

Вимоги до педагогічної ради

-Наукова обґрунтованість, педагогічна грамотність повинна впливати на працю багатьох людей.-Конкретність, єдність вимог, розрахованих на певний результат.-Об’єктивна необхідність рішення, як основа залучень всіх членів колективу до її виконання зрозуміла всім виконавцям.-Створення умов, необхідних для виконання прийнятих рішень.-Добір виконавців рішення, врахування їхніх індивідуальних можливостей, особистих якостей, здібностей, досвіду.-Визначеність у часі, організація проміжного й підсумкового контролю за виконання рішень.-Зняття з контролю вже виконаних рішень.-Реалізація рішень педради прийняття адміністративного рішення включає видання наказу, розпорядження, проведення нарад, засідань методичних об’єднань, динамічних, робочих або творчих груп.

Рекомендації щодо підготовки та проведення педагогічної ради

Правила підготовки до педради та успішне її проведення можливе за дотримання таких умов:

-знання й дотримання вимог нормативних документів, які регламентують діяльність педради в школі;

-знання теоретичних основ, ролі і функціонування педагогічної ради;

-знання кращого досвіду підготовки й проведення засідання педагогічної ради;

-уміння творчо використовувати теорію і практику з питання, яке обговорюється на педраді;


-дотримання демократичного стилю управління школою, залучення до підготовки й проведення педради широкого кола педагогів;

-уміння накопичувати й критично відбирати необхідну інформацію;

-дотримання професійної етики під час спілкування адміністратора з підлеглими;

-активна участь всього педагогічного колективу в організації й проведенні педагогічної ради;

-вміння спрогнозувати передбачуваний результат як крок до поліпшення навчально-виховного процесу школи.

Культура проведення педагогічної ради

1.Основні правила:

-дотримуватись чіткого регламенту (вчасно починати засідання, тривалість не більше 1,5-2 год., не затягувати доповідь (20-25 хв.) та виступи (3-5 хв.);

-не допускати емоційних “вибухів” (обговорення проводити в діловій обстановці);

-домагатись конструктивності виступів (повинні містити в собі аналіз проблемних питань та вносити конкретні пропозиції до рішень педради)

2.Алгоритм ведення засідання педради:

-розпочинати засідання в точно призначений час;

-повідомити про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини неявки на засідання;

-оголосити питання, які виносяться на засідання педради та затвердити їх відкритим голосуванням;

-затвердити регламент роботи засідання педради та суворо дотримуватись його;

-проінформувати про виконання рішення попередньої педради;

-надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим;

-слідкувати за реакцією членів педради, їх увагою, дисципліною, участю в роботі засідання;

-при необхідності під час проведення засідання педради вставити ділову репліку, спрямувати виступаючого в належному напряму;

-підвести підсумки після обговорення доповіді, накреслити шляхи вирішення проблемного питання;

-зачитати проект рішення педради та після внесення змін, додатків, уточнень затвердити його відкритим голосуванням;

-оголосити про закінчення роботи педради;

-надати можливість членам педради висловитись з приводу ведення педради.

Форми проведення педагогічних рад

Педагогічна рада – постійно діючий діалог за круглим столом із навчально-виховних проблем школи.

Це передусім діалог, що має на меті створити взірець демократичного формування національної політики в країні, він створює дискусійне середовище для обміну думок і вироблення окремих позицій і рекомендацій для реформування освіти.

На основі різноманітної внутрішньої інформації керівник школи визначає головну проблему, яка заважає на даний момент нормальному ритму навчально-виховного процесу, що і буде темою постійно діючого діалогу.

Створюється оргкомітет (аналітична група), яка визначає основні питання для діалогу. За тиждень до педради проблема (тема) і завдання доводяться до відома колективу (членів круглого столу) з метою осмислення причин і шляхів вирішення даної проблеми кожним членом колективу.

Педраду (постійно діючий діалог за круглим столом) розпочинає директор школи, який інформує про проблему школи. Після цього ведеться діалог обговорення тих питань, що стосуються розв’язання загальної проблеми. Кожен висловлює своє бачення шляхів розв’язання проблеми. Аналітична група після обговорення кожного питання робить загальний підсумок і виносить єдине рішення з цього питання.

Після обговорення всіх питань і винесення групових рішень з кожного питання, аналітична група оформляє загальний аналітичний звіт, де накреслює шляхи вирішення даної проблеми (іншими словами – це є рішення педагогічної ради).

Для активізації роботи педради керівнику потрібно шукати нові, нестандартні форми її проведення, найбільш доцільні відповідно до специфіки конкретної навчально-методичної теми та умов роботи школи, запитів, інтересів та рівня професійної компетентності даного педагогічного колективу.

До таких форм слід віднести ділові ігри всіх видів:

1.”Регламентована дискусія”.

2.Педагогічна рада “Вертушка”.

3.Педагогічна рада “Банк ідей”.


ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНСИЛІУМ

“Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності школярів у підвищенні рівня якості знань учнів та розвитку їхньої творчої активності”

Питання для обговорення:

1.Любов і повага до дитини в органічному поєднанні з вимогливістю до неї у процесі контролю та оцінювання знань.

2.Доброзичливість і психолого-педагогічний такт у процесі контролю навчальної діяльності учнів.

3.Дотримання принципу об’єктивності оцінювання.

4.Здійснення індивідуального підходу до школярів у процесі контролю і стимулювання навчальної діяльності учнів.

5.Роль та значення почуття відповідальності за виставлену оцінку.

6.Причини формалізму в здійсненні контролю за навчальною діяльністю учнів.

7.Оцінювання вчителя. Від чого залежить його дієвість.

8.Оцінювання та стимулювання навчальної діяльності учителем і самооцінювання їх учнем.

9.Оцінювання як мотив у навчанні.


ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНФЕРЕНЦІЯ


“Вплив науково-методичної підготовки та професійної

майстерності вчителя на результативність навчально-виховного процесу”

Питання для обговорення:

1.Яким має бути сучасний урок, що забезпечив би високу результативність навчально-виховного процесу?

2.Роль особистості вчителя у забезпеченні результативності навчально-виховного процесу.

3.Роль і місце нових ефективних форм і методів організації навчання у забезпеченні його результативності.

4.Чи складалась у вас своя система методів, що забезпечують високу результативність навчання?

5.Як ви поповнюєте науково-методичні знання та удосконалюєте свою професійну підготовку?

6.Чи погоджуєтесь ви із висловом “Мудрість влади педагога – це велика творчість і праця над собою”?

7.Результативність – це що? Високий бал, міцні знання чи велика зацікавленість предметом?


ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНСИЛІУМ

“Типи розуміння вчителями психології учня та вияви у педагогічній взаємодії”

Питання для обговорення:

1.Психолого-педагогічні особливості вчителя та учня.

2.Труднощі підліткового віку та ранньої юності.

3.Індивідуальний підхід до дитини у процесі навчання.

4.Розвиток особистості в старшому шкільному віці. Як впливає на нас і на дітей ситуація, в якій ми діємо? (Умовна чи реальна ситуація. Способи розв’язання. Педагогічне оцінювання цієї ситуації).

5.Соціальні орієнтири неповнолітніх.

6.Шкільний клас: як пізнати й виховувати його душу.

7.Згуртування класного учнівського колективу.

ПЕДАГОГІЧНА РАДА-ПРАКТИКУМ

“Вплив оцінювання на психічний стан учня”

Питання для обговорення:

1.Роль учителя в посиленні престижності й об’єктивності оцінювання та в подоланні недоліків знань учнів.

2.Причини формалізму в оцінюванні знань учнів.

3.Самооцінювання знань школярем.

4.“З перших років життя, – писав В.О.Сухомлинський, – на тернистому шляху навчання перед дитиною з’являється ідол-оцінка. Для однієї дитини він добрий, поблажливий, для іншої дитини – жорстокий, безжалісний, невблаганний. Дитина намагається задовольнити чи, у найгіршому разі, обдурити ідола і поступово звикає вчитися не для особистої радості, а для оцінки”.

Ваше ставлення до цього твердження.

5.Послідовна, системно-оцінювальна вимогливість до учнів.

6.Умова та засоби, які сприяють оптимальному застосуванню оцінки.

7.Чи залежить статус учня в класі від його оцінок.