Професійне становлення молодого вчителя
Кілька напрямів підвищення професійної майстерності.
І. Поглиблення наукових знань
- недоліки вузівської підготовки;
- неперервний розвиток наукової думки, нового змісту навчання.
ІІ. Підвищення психолого-педагогічного рівня
- Студенти на завжди усвідомлюють прикладний характер психолого-педагогічних знань, не сприймають їх як керівництво до дії, не завжди використовують ці знання, поєднуючи їх з реальною педагогічною практикою.
- Педагогіка і психологія постійно розвиваються.
ІІІ. Підвищення науково-методичного рівня
- Педпрактика проходить в ідеалізованих умовах (студенти – до висококваліфікованого викладача – допоможе, поправить);
- на практиці використовуються методичні знання та знання теорії навчання лише до невеликої частини змісту конкретного шкільного курсу.
ІV. Формування професійно значущих умінь і навичок
- планування уроків;
- вміння доступно пояснювати навчальний матеріал;
- загальнонавчальні уміння і навички: писати реферати, оцінювати виступи і публікації тощо.
V. Освоєння культури педагогічного спілкування
- культура мовлення;
- лексика;
- інтонація;
- тактовність невербального спілкування тощо.
VІ. Розвиток здатності працювати в колективі (команді)
- зацікавленість у результативності діяльності свого колеги;
- приймати рішення колективу як свої особисті;
- брати участь у діяльності професійних об’єднань тощо.
VІ. Засвоєння корпоративних норм поведінки
Учитель безпосередньо впливає на внутрішній світ учнів. Він не просто дає знання - він зразок для наслідування, джерело психолого-педагогічного впливу.
Поведінка є засобом виховання. Займати позицію, яка б захищала школу, дітей, його самого від некваліфікованих і однобічних думок.
Авторитетність педагога залежить від дотримання деяких корпоративних правил: закритість інформації про особисте життя. Педколектив має право на закриту інформацію і закрите обговорення проблем.
VІІ. Оволодіння науковим стилем мови
- Мова вчителя – інструмент його діяльності. Грамотно говорить вчитель – грамотно і учень. Правильність термінології вивчаємої науки –правильно засвоює її учень. Але вчителі часто косноязичні, плутають відмінки, неправильно ставлять наголоси, не можуть логічно побудувати речення і пояснення.
- Методична робота повинна звертати увагу на мову вчителя і повинна бути направлена:
= на оволодіння педагогом нормами літературної мови;
= на освоєння наукового стилю мови;
= володіння лексикою педагогіки, психології, конкретних методик.
VІІІ. Освоєння методики науково-дослідницької діяльності
- уміння знаходити, аналізувати і узагальнювати наукову інформацію;
- експериментально перевіряти ефективність нововведень;
- діагностувати рівень розвитку учня;
- допомагати учневі у розвитку елементарних навичок наукової діяльності тощо.
Методична робота ефективна наскільки, настільки педагог володіє рефлексією, здатний об’єктивно оцінити свою роботу.
Коментарi